1-а СамуїловаРозділ 27 |
1 |
2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя. |
3 І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка. |
4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його. |
5 А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“ |
6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня. |
7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці. |
8 І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю. |
9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша. |
10 І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“ А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“. |
11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“. |
12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: „Справді обри́днув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!“ |
Первая хроника царствГлава 27 |
1 |
2 И Давуд вместе с шестью сотнями человек ушёл и перебрался к Ахишу, сыну Маоха, царю Гата. |
3 Давуд со своими людьми поселился в Гате у Ахиша. У каждого из его людей была семья, и у Давуда было две жены: Ахиноамь из Изрееля и Авигайль из Кармила, вдова Навала. |
4 Когда Шаулу донесли, что Давуд бежал в Гат, он больше не искал его. |
5 Давуд сказал Ахишу: |
6 Тогда Ахиш отдал ему Циклаг, который с тех пор и принадлежит царям Иудеи. |
7 Давуд жил на филистимской земле год и четыре месяца. |
8 Он и его люди поднимались и совершали набеги на гешуритов, гирзитов и амаликитян. (С древности эти народы жили на земле, которая простирается до Сура и Египта.) |
9 Всякий раз, когда Давуд нападал на эту область, он не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин и забирал овец, и волов, ослов, верблюдов, и одежду. Затем он возвращался к Ахишу. |
10 Когда Ахиш спрашивал: |
11 Он не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, которых можно было бы отвести в Гат, потому что думал: |
12 Ахиш доверял Давуду и говорил себе: |
1-а СамуїловаРозділ 27 |
Первая хроника царствГлава 27 |
1 |
1 |
2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя. |
2 И Давуд вместе с шестью сотнями человек ушёл и перебрался к Ахишу, сыну Маоха, царю Гата. |
3 І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка. |
3 Давуд со своими людьми поселился в Гате у Ахиша. У каждого из его людей была семья, и у Давуда было две жены: Ахиноамь из Изрееля и Авигайль из Кармила, вдова Навала. |
4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його. |
4 Когда Шаулу донесли, что Давуд бежал в Гат, он больше не искал его. |
5 А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“ |
5 Давуд сказал Ахишу: |
6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня. |
6 Тогда Ахиш отдал ему Циклаг, который с тех пор и принадлежит царям Иудеи. |
7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці. |
7 Давуд жил на филистимской земле год и четыре месяца. |
8 І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю. |
8 Он и его люди поднимались и совершали набеги на гешуритов, гирзитов и амаликитян. (С древности эти народы жили на земле, которая простирается до Сура и Египта.) |
9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша. |
9 Всякий раз, когда Давуд нападал на эту область, он не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин и забирал овец, и волов, ослов, верблюдов, и одежду. Затем он возвращался к Ахишу. |
10 І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“ А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“. |
10 Когда Ахиш спрашивал: |
11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“. |
11 Он не оставлял в живых ни мужчин, ни женщин, которых можно было бы отвести в Гат, потому что думал: |
12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: „Справді обри́днув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!“ |
12 Ахиш доверял Давуду и говорил себе: |